Офтальмогіпертензія

Офтальмогіпертензія — це стан, коли очний тиск вищий за типові значення, але лікар не знаходить ушкодження зорового нерва і змін поля зору. Іншими словами, глаукоми поки немає. Цей діагноз ставить лише офтальмолог за результатами обстеження.

Хоч небезпечних змін немає, ігнорувати такий стан не варто. У частини людей підвищений тиск з часом призводить до глаукоми, тому за ним спостерігають. Що саме це означає на практиці, розбираємо нижче.

Чим офтальмогіпертензія відрізняється від глаукоми?

Глаукома — це ушкодження зорового нерва, яке супроводжується характерними змінами нерва і поля зору. Тиск при цьому є головним чинником ризику, але не єдиним. При офтальмогіпертензії нерв і поле зору здорові, лише тиск підвищений.

• Офтальмогіпертензія: тиск вищий за типовий, зоровий нерв без ознак ушкодження, поле зору в нормі.
• Глаукома: є ушкодження нерва та зміни поля зору, незалежно від того, високий тиск чи в межах норми.
• Підозра на глаукому: проміжний стан, коли лікар бачить сумнівні ознаки й потребує спостереження чи додаткових досліджень.

Якщо ушкодження нерва вже є, це вже глаукома, і її лікування лікар обговорює з вами окремо.

Як ставлять діагноз?

Одного вимірювання недостатньо. Зазвичай лікар повторює його в різний час, а також призначає:

• огляд зорового нерва, бажано через розширену зіницю;
• дослідження поля зору;
• ОКТ зорового нерва і сітківки, щоб оцінити товщину нервових волокон;
• вимірювання товщини рогівки, яке допомагає правильно трактувати цифри тиску;
• огляд кута, через який відтікає рідина з ока, у разі потреби.

Не всі ці дослідження потрібні кожному. Склад обстеження визначає лікар. У центрі мікрохірургії ока «Ваш зір» повідомляють про вимірювання внутрішньоочного тиску, дослідження поля зору, обстеження сітківки та ОКТ у складі діагностики. Докладніше на сторінці діагностика зору.

Хто в групі ризику переходу в глаукому?

Не всі з підвищеним тиском захворіють на глаукому. Ризик вищий, коли:

• тиск значно перевищує типові значення;
• людина старшого віку;
• глаукома була у близьких родичів;
• рогівка тонша за середню;
• є високі показники короткозорості, діабет чи певні супутні хвороби;
• при огляді нерва бачать особливості, що потребують нагляду.

Лікар оцінює ці чинники разом. Інколи за ними будують індивідуальний прогноз і вирішують, наскільки близько потрібно спостерігати.

Чи потрібне лікування?

Це залежить від рівня тиску, ризиків та стану нерва. У деяких людей лікар обирає тільки спостереження: регулярні вимірювання та перевірки поля зору й нерва. В інших вирішують розпочати лікування, щоб знизити ймовірність майбутньої шкоди. Конкретні методи тут не описуємо: їх призначає лише лікар.

Як спостерігатися, щоб нічого не пропустити?

1. Приходити на контрольні огляди у терміни, які назвав лікар, навіть якщо нічого не турбує.
2. Зберігати всі висновки, знімки та результати поля зору в одній папці.
3. Повідомляти про зміни: нові скарги, зміну ліків, травми очей.
4. Розповісти родичам про свій діагноз: їм теж варто перевірити тиск.
5. Вимірювати за одним і тим самим способом, щоб цифри можна було порівнювати.

Способи вимірювання описано на сторінці про тонометрію, а що робити при нападі — у статті про симптоми високого очного тиску.

Які питання поставити лікареві?

• Який у мене тиск у кожному оці і який метод вимірювання використовували?
• Чи здоровий зоровий нерв і поле зору?
• Яка в мене товщина рогівки і як вона впливає на оцінку?
• Коли наступний контроль і які дослідження будуть на ньому?
• Чи є ознаки, при яких треба прийти раніше?

Запишіть відповіді. Через кілька візитів ці нотатки допоможуть побачити, чи є зміни в динаміці, а лікарю швидше орієнтуватися у вашій історії.

Чи впливає спосіб життя?

Жодного «чарівного» заходу, який знизив би тиск напевно, не існує. Загальні поради прості: не пропускати контрольні візити, не палити, рухатися, уникати зловживання кофеїном і не користуватися гормональними ліками без призначення лікаря. Усе індивідуальне обговорюйте з офтальмологом.

Що означає цей діагноз для повсякденного життя?

Здебільшого нічого не змінюється: працювати, їздити, займатися спортом і подорожувати можна, як раніше, якщо лікар не сказав інакше. Єдина відмінність у тому, що огляди стають регулярними й обов'язковими. Це схоже на спостереження за артеріальним тиском: поки значення тримаються, життя звичайне, але контроль потрібен.

Чи переходить офтальмогіпертензія в глаукому?

Не завжди й не в усіх. За даними великих досліджень, у більшості людей з офтальмогіпертензією глаукома протягом кількох років не розвивається, а в тих, кому за підвищеного ризику призначили лікування, вона трапляється помітно рідше. Передбачити заздалегідь, у кого саме вона розвинеться, складно, тому лікарі радять не пропускати контрольні візити. Спостереження дає змогу помітити зміни вчасно.